Як звірі правувалися з людьм‪и‬

«Як звірі правувалися з людьми» - завершальна казка всесвітньовідомої збірки казок, створеної Іваном Франком.
 Цикл казок для дітей, об'єднаний спільною назвою «Коли ще звіри говорили», містить двадцять творів.
Дев'ятнадцять з них вперше надруковані протягом 1896 – 1898 рр. у дитячому журналі «Дзвінок».
1903 р. було здійснене нове видання збірки, в якому з'явилась остання казка циклу - казкою – «Як звірі правувалися з людьми».
У казках Івана Яковича Франка в образах тварин втілено людські вади та недоліки: жадібність, невдячність, жорстокість і нечемність, хитрощі і лінощі.
У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані.
Натомість Працьовитий Осел, мудрий Їжак, незлостивий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак - неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю.
У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення , добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом.
У народній традиції ніколи не схвалюють людей, які живуть хитрощами, обманом, чужим коштом.