Відьмак. Останнє бажання (Vіd'mak. Ostannє bazhannja‪)‬

Магія Анджея Сапковського — у його вмінні з ліризмом і сарказмом створити уявний світ, кожен з мешканців якого, кожне місце і кожна подія настільки нагадують нам світ реальний, сучасний, що відірватися від книжок неможливо.
Дуже давно, коли людська раса тільки обживала ворожий світ, а маги у своїх вежах займалися лише високою наукою чарівництва, було створено гільдію відьмаків — ремісників від магії, яких навчали вбивати темні породження потойбіччя: віїв і віпперів, мантикор і гулів, грифонів і брукс-вампіриць. Але з часом страшних почвар меншало, меншало й тих, хто мусив захищати від них людей, — і дедалі частіше відьмакам у спину летіли з-за парканів прокльони та каміння. Від Яруги до Драконячих гір мандрує один з останніх відьмаків — Ґеральт із Рівії, зустрічаючи людей та істот, які чимось дуже нагадують персонажів відомих казок, та намагаючись зрозуміти, чи залишилося у ньому самому хоч щось від людини, чи він — тільки додаток до двох своїх мечів: звичайного залізного та відьмачого, з карбованим руків’ям та срібним клинком, який колись стане для нього мечем призначення… Magіja Andzheja Sapkovs'kogo — u jogo vmіnnі z lіrizmom і sarkazmom stvoriti ujavnij svіt, kozhen z meshkancіv jakogo, kozhne mіsce і kozhna podіja nastіl'ki nagadujut' nam svіt real'nij, suchasnij, shho vіdіrvatisja vіd knizhok nemozhlivo.
Duzhe davno, koli ljuds'ka rasa tіl'ki obzhivala vorozhij svіt, a magi u svoїh vezhah zajmalisja lishe visokoju naukoju charіvnictva, bulo stvoreno gіl'dіju vіd'makіv — remіsnikіv vіd magії, jakih navchali vbivati temnі porodzhennja potojbіchchja: vіїv і vіpperіv, mantikor і gulіv, grifonіv і bruks-vampіric'. Ale z chasom strashnih pochvar menshalo, menshalo j tih, hto musiv zahishhati vіd nih ljudej, — і dedalі chastіshe vіd'makam u spinu letіli z-za parkanіv prokl'oni ta kamіnnja. Vіd Jarugi do Drakonjachih gіr mandruє odin z ostannіh vіd'makіv — Ґeral't іz Rіvії, zustrіchajuchi ljudej ta іstot, jakі chimos' duzhe nagadujut' personazhіv vіdomih kazok, ta namagajuchis' zrozumіti, chi zalishilosja u n'omu samomu hoch shhos' vіd ljudini, chi vіn — tіl'ki dodatok do dvoh svoїh mechіv: zvichajnogo zalіznogo ta vіd'machogo, z karbovanim rukіv’jam ta srіbnim klinkom, jakij kolis' stane dlja n'ogo mechem priznachennja…