Явна доктрина (Yavna Doctryna) Ukrainian edition

Я не намагаюся бути повчальним. Я не претендую на образ філософа, що пізнав істину, я шукаю її разом з вами. Я уникаю "нести істину". Усі, хто заявляють про це, зазвичай несуть протилежне. Я не прагну "віщати", щоб мене "почули". Я лише міркую про життя, як Ви і як будь-яка інша людина. Я не – Учитель, а такий же учень, як усі. Будь-яке прагнення до місіонерства вважаю спокусою, що відводить убік. Я живу у своїх книгах, як будь-яка людина живе у своїй улюбленій справі. Якщо мої міркування будуть комусь цікаві, я буду дуже радий. А якщо вони допоможуть в житті хоч би одній людині, я буду дійсно щасливий!

Комусь може здатися, що я непослідовний і непереконливий. А я й не прагну когось переконувати! Переконувати – означає нав'язувати свою думку і примушувати в неї вірити, а це неприпустимо. Показну послідовність я розглядаю як штучне обмеження, властиве вузькому сприйняттю. Треба довіряти собі і своєму розуму. Як би ми не говорили про істину, вона від цього не зміниться. Говорячи по-різному, ми лише підходимо до неї з різних боків. Так само, як Ви, я сміюся і радію. Так само, як усі, я сумую коли зустрічаю недосконалість і розумію, що не можу змінити її. Мої книги – різні, як те, про що я думаю. Так само як світ, що дає нам поживу для роздумів.

Я не люблю псевдопафосу та недоречного пієтету. Я вважаю це ознакою не розуму, але омани. Я не можу терпіти вузьколобої вченості, що заважає нормально дивитися на світ і бачити очевидне. Я не знаю таких речей, про які не можна говорити просто і з посмішкою. Якщо хочете – все це і є моє творче кредо. Чим більше відкривається нашому розуму, тим простіше і ясніше можна це виразити. Істинність в простоті. Істина страшна тільки для тих, хто страшиться її. Для решти вона проста і зрозуміла.

Говорячи високо, я не позую, а говорю так для тих, хто інакше мене не зрозуміє.

Будь-яка думка наповнюється відповідною енергією – високою або низькою. Ця енергія сама підбирає потрібні їй слова, звертаючись до високого або низького стилю, а найчастіше – витаючи десь в середині між ними. Ця сама середина і характеризує рівень розвитку людини.

Підвищуватимемо цю середину? Якщо так, тоді – в путь!

Щиро ваш,
Ілля Светозаров